У житті кожного з нас є подія, яка перевертає  все, після якої ти кардинально змінюєшся на краще. Для мене та ще дванадцятьох дівчат нею стала незабутня подорож до Польщі,яка принесла нам не тільки знання, а й  багато позитивних емоцій та міцну дружбу.

     Проект по співдружності європейських країн,який відбувся у фундації Кшижова, мав на меті допомогти його учасникам з Німеччини, Польщі та України знайти спільну мову,якою стала англійська. Проте не думайте, що ми сиділи за партами та намагалися граматично правильно відповісти на поставлені запитання. Найбільше цей проект мені сподобався тим, що там не звертали увагу на помилки, головне – не соромитися висловити власну думку. Вільно себе почувати також допомогло те, що ми не просто дивились на дошку та вчителя, а сиділи пліч-о-пліч у великому колі, маючи змогу без проблем бачити один одного. Звісно, спершу всі завдання були спрямовані на знайомство. Протягом занять першого дня нас часто ділили на маленькі групи, що, на мою думку,  було зроблено правильно, адже набагато легше розповідати про себе шістьом одноліткам, а не цілій аудиторії з присутніми у ній педагогами. Найцікавішою подією другого дня став квест по Кшижова. П’ятьом інтернаціональним  групам були дані завдання включно з картою місцевості. Найбільше мене вразило те, що зображений маршрут вів за межі селища по незвіданим стежкам у ліс. Проте мої страхи виявилися марними, адже ми відвідали багато історичних пам’яток, таких як стародавня церква та будиночок лісника. Наступний день був ще цікавіший, адже на нас чекала захоплююча та  незвичайна екскурсія по Вроцлаву, під час якої ми також мали виконувати різноманітні  завдання, що допомогло краще запам’ятати історію міста, його пам’ятки та людей,які там колись проживали.

     Кожного вечора, хоч  і були втомлені після насиченого подіями дня, ми часто збирались у холі та просто спілкувались. Можливо, іноді це було складно і для пояснення того чи іншого речення треба було використати перекладач в інтернеті, чи навіть попросити допомоги у  вчителя. Ми запрошували один одного в гості до своїх кімнат, в шумній компанії  ділились власними вподобаннями та інтересами, з’ясовували що ж спільного та відмінного у наших країнах. Наприклад, поляки були вражені тим, що в українській мові дуже багато слів схожих на польські, а німці дивились на нас здивованими очима почувши про навчання по суботах.

Отже, цей проект дав нам не тільки знання, які допоможуть  у подальшому вивченні мови, а й найдорожче – дружбу, яка ,на мою думку, буде тривати ще дуже довго. Єдиний  мінус цієї подорожі - це нестача часу, хоча, якби ми пробули там навіть цілий місяць цього б все одно було замало.  Але в чому я точно впевнена,що чотири дні у Кшижова  для кожного з нас були одними з  найкращих у житті.