Спитайте в мене : - «Що таке Херсон?» Насамперед, для мене – рідне місто! Яке бере красою у полон, і на свята вітає урочисто. Зелене місто з тисячами трав, Дуби і клени, верби та каштани. Я ще з дитинства асоціював Херсон, бузок, акації, тюльпани… Це місто вчених і трудівників, Пісенників, акторів, танцюристів. Героїв місто і захисників, Привітне для гостей і для туристів. Де білі чайки над Дніпром кричать, Де голуби людей не стороняться, І де пісні добру й любові вчать, І діти багатьом чеснотам вчаться. Яким було б це місто без людей, Які в нього свою вкладають душу? То навіть не музей, то мавзолей… А я живим складати шану мушу. Земний уклін хто є і хто пішов, Хто віру мав, і хто не був байдужим! Мав людяність і дарував любов, Хто не відомим був, про те був мужнім Герої війн, полеглі та живі. Від нових поколінь вам щира дяка! Ми любим мир, ми кажем: - « Ні війні! » От тільки жаль – сусід наш забіяка. Багато хто в Херсоні любить спорт. Це місто тренерів і чемпіонів. Футбол і бокс, байдарки, мотоспорт, Із безліччю змагань і перегонів. Багатогранність націй і культур, В твій розвиток зробило певний внесок. Без жодних політичних кон'юнктур, Застивши в погляді настінних фресок… Перлина степу у віках живи! Хай буде мирним небо над тобою! Достатньо у минулому журби. Живи надією, а не журбою. Зі святом, любий Херсон!